РІДНОВІРРЯ : Велесова книга: Дощечка 4 А

[Волчица]

Почалося життя важке...

А був тут у степах боярин Скотен,

той що не піддався хозарам.

Будучи іронцем,

від Іроні помочі просив.

і ті прислали кінноту,

і були хозари відбиті.

Інші воїни руські

лишились під хозарами,

які дійшли до града Київського

і там усілися...

Ті ж русичі, які не воліли

бути під хозарами,

пішли до Скотена.

І так поблизу

отаборилася Русь.

Іронці не чіпали

звичаїв наших,

і рабів не брали,

і так лишили русам

життя руське.

Хозари ж

брали до роботи своєї рабів ,

а дочкам і жонам.

велике зло творили.

А тоді готи-грабіжники

напали на Русь біля Скотена.

А ті взялися за мечі,

і Пращури наші

потягнули на них.

Тут кіннота іронців вступила

і розбила готів.

Розтрощені були готи

і втекли з поля.



Тут бо кров лила борусь,

і земля червона була.

Перунами розтрощила русь

землю готську

і мечами знищила всякого,

а землю їхню, як відаєм,

до своєї приєднала.

А тут і хозари в наш час ратний

взяли нас.

І тут бо руси кинулися

до битви, як леви,

і сказали:«Пропадемо,

якщо Перун про нас не подбає!»

І той їм допоміг :

готи були розбиті,

і хозари перші...

вкусили праху...

вперше були розтрощені.

І Русь зітхнула,

та й спитала в них:

«ТО що, ще будете?»

Хозари ж утікали до Волги,

від Дону й Дінця,

а там, сором маючи,

розбіглися воїни їхні,

покидавши на землю мечі свої,

тікаючи з-перед наших очей

вже вкотре.

Готи змістились ,

відійшовши на північ,

а там зникли,йдучи далі.



Русь же ввійшла до цієї землі,

взятої до руських рук,

утерла руки свої і рекла:

«Прийшла ж милість Божеська!

Хвалімо Дажбога нашого,

і Перуна-златоуса,

які були з нами!»

Ось так уперше

заспівали Славу Богам

на землі чужинській.

І рекла руськолунь:

«Тепер є земля,

і треба немало постаратися,

щоб утворилася земля наша».

А хозари, в бою

дощенту порубані,

шукаючи інших земель,

і навколо Києва, і в Лузі,

боячись руськолуні,

утвердилися на Дону після готів.